1. Пряма лінія, яка має з кривою спільну точку, не перетинаючи її в цій точці (у математиці).
2. Тригонометрична функція гострого кута в прямокутному трикутнику, що дорівнює відношенню протилежного катета до прилеглого; тангенс.
дотична
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Моя душа високогірна до темних проявів дотична. Діра в душі — це семантична прогалина між «я» і світом, коли кохана потойбічна все кличе — тліном, тілом, літом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Дотична до ізотерми в точці K паралельна до осі абсцис. При температурах kTT > ізотерми Ван-дер-Ваальса близькі до ізотерми ідеа- льного газу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
110), то дотична до по- верхні S конічна поверхня з вершиною у точці О поділяє поверхню S на дві част и- ни: 1S і 2S . Потік напруженості через п о- верхню S дорівнює алгебраїчній сумі п о- токів: 21 EEE ФФФ += .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |