доцільний

1. Такий, що відповідає поставленій меті, доречний у даних обставинах; розумно обґрунтований, виправданий.

2. (У логіці) Такий, що відповідає принципу доцільності; цілеспрямований.

Приклади вживання

Приклад 1:
Довга елегія: синя рослинність щодень одверто квітує над нами дозрівають плоди туги за крильми за формулою і метафорою світів де наш єдиний і доцільний трибами страждання введено в гін немічне слово півправди висне з блідавих уст упівголос покотом спить товариство серед зела твердої реальності серед умиротворення сяйва крихкого стала дружина сльозою в пісках а побратими всі на далеке лице майже моїми губами хтось мовить що найдовша дорога вилюднення у цім досконалому зі світів з мертвоти оживленому трибом страждання воно щільник із почувань як біле зі спектру як тиша молитовної ночі зі звуків великої гами Ніч то ніжність Усвідомлення: стане кохана сльозою в пісках схочу знайти побратимів будуть на єдине зимне лице жінка що в лоні мене носила в серці ганьбу понесе тільки одна покірно зносить вітчизна що ледве намацав ногою це ж милосердя І. Калинець. Невольнича муза ~198 Реальність:мішаються всі язики мова честі з підлотою у вавілоні на ймення душа а немічне слово півправди висне з безкровних уст упівголос Реальність:скупий клаптик просвітку обдирає вона зі себе очі виколює обмацує зверху зі середини обмацує з уст спиває ледь теплий струмок зітхання зірок комариний писк обриває а шепче кожнісінькому нервові поза мною нікого солодшого з останньої ілюзії обкрадає плоттю чорною темрява Сон:відбери в мене сон спалах короткий відбери пам’ять про сон довгу на ціле життя дві в одному лиці дві у мому серці раз у шлюбнім вінці раз у терні Дванадцята сумна книжка 199~дві в одному лиці дві у мому серці списом не спи поціль кров здпід реберця дві в одному лиці дві у мому серці ніч серед дня ІНЦІ три ночі смерті пощо вмирати до смерті воскресни мерщій дві у мому серці дві в одному лиці встали з тлінної мерви встали з розп’ять мерці дві у мому серці дві в одному лиці дві в одному лиці дві у мому серці знов у шлюбнім вінці знов у терні Останнє благання:тільки догризти тверді кулаки сну висікається айсберг ранку зі синього холоду у вікні я не комашка у янтарі я у кризі в студеній брилі І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прикментик () |