Словник Української Мови
Буква
1. Легко торкнутися кого-, чого-небудь, прикласти руку або іншу частину тіла до когось, чогось, відчуваючи фізичний контакт.
2. Переносно: звернути увагу на щось, зайнятися якоюсь справою, питанням, торкнутися певної теми в розмові, творі тощо.
3. Застаріле та поетичне: вплинути на когось, справити на когось моральний, емоційний вплив, зворушити, зачепити (про почуття, переживання).
Приклад 1:
Пам’ятаю, що відразу ж я зайшла до Дзюби (він тоді ще був на волі) у видавництво «Дніпро», яке містилося недалеко від КГБ, — мені хотілося доторкнутися до людини. Хоча з хитромудрого каґебістського сценарію об’єднання двох гучних імен для прилюдного каяття нічого не вийшло, проте допити тривали й далі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Ти що ж — справдi вважаєш, що коли у тебе — стоїть, i не зразу кiнчаєш, то ти вже й князь, i жiнка мусить сукати нiжками й прискати окропом, iно ти зволиш до неї доторкнутися — серед ночi, по тому як позгортаєш, акуратненько так, свої рисунки, а я тимчасом вiдбуватиму перший сон? А втiм, iз його приїздом їй перестали снитися сни — точнiш, вона перестала їх пам’ятати: клубочились якiсь ошмаття, переважно тьмяних, брунатних i асфальтово‑сiрих, тонiв, але жоден сюжет не протискався в денну тяму, немов мiж нею i нiчною в мить пробудження падало важке вiко, — свiдомiсть його присутностi поруч перекривала канали зв’язку.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”