1. Топчучи, зім’яти, знищити повністю (траву, посів тощо).
2. Доповнити топтанням, прим’яти, утрамбувати щось, що було частково утоптане раніше.
3. Перен. Повністю приборкати, підкорити, позбавити волі або опору (про людину).
Словник Української Мови
Буква
1. Топчучи, зім’яти, знищити повністю (траву, посів тощо).
2. Доповнити топтанням, прим’яти, утрамбувати щось, що було частково утоптане раніше.
3. Перен. Повністю приборкати, підкорити, позбавити волі або опору (про людину).
Відсутні