дотепниця

[dotɛpnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка або дівчина, яка відрізняється дотепністю, вміє дотепно жартувати, швидко й гостро відповідати.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, застосування: дотепний, влучний вислів, жарт, вигадка, що належить жінці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дотепниця, р. дотепниці, д. дотепниці, з. дотепницю, о. дотепницею, м. дотепниці, к. дотепнице

Більше записів