Словник Української Мови
Буква
Дістатися якогось місця, прибути кудись, часто подолавши певну відстань або труднощі.
Отримати щось в результаті зусиль, праці, боротьби; добитися чогось.
Дійти певного рівня, стану, показника (наприклад, висоти, швидкості, температури).
Доторкнутися до чогось рукою або якимось предметом, наздогнати когось.
Приклад 1:
Фрезер охарактеризував таким чином: «Гнучкий, далекоглядний і спритний, він нізащо не знехтує нагодою повернути все на свою користь, уміє досягати свого не силою, а хитрістю й не дуже розбірливий у засобах, завжди готовий перехитрити й ошукати свого суперника». Стародавні греки не особливо симпатизували фінікійцям.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Елек трони, вибиті з катода світлом, мають деяку початкову швидкість υ , а о т- же, і відмінну від нуля кінетичну енергію і можуть досягати анода без зовнішнього поля. Для того, щоб фотострум став н у- льовим, необхідно прикласти затримуючу напругу 0U .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Єнські романтики були люди рафінованого смаку, вони проповідували кохання, як Sehnsucht: прагнути — не досягати. Кохання, майте на увазі, повинно збуджувати, а не задовольняти.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”