1. Рідкісний поетичний синонім для позначення ранкової доби, світанку, часу безпосередньо перед сходом сонця або на початку його сходу.
2. У переносному значенні — початок, ранній етап чого-небудь, зародження якогось явища або процесу.
Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісний поетичний синонім для позначення ранкової доби, світанку, часу безпосередньо перед сходом сонця або на початку його сходу.
2. У переносному значенні — початок, ранній етап чого-небудь, зародження якогось явища або процесу.
Приклад 1:
Метке осердя сталим серцем стало, як протяг полохкого досвіт-сну. Заворушилось небо.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”