Значення
- (Філософія) –
(філос.) Процес отримання досвіду, практичного пізнання дійсності; набуття вмінь та знань через безпосереднє сприйняття та переживання реальності.
- (Психологія) –
(псих.) Суб’єктивне переживання, внутрішнє відчуття, що виникає в результаті взаємодії індивіда з навколишнім світом або власним психічним станом.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Те саме, що досвід (у значенні сукупності знань, навичок, результатів практичної діяльності).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. досвідчення, р. досвідчення, д. досвідченню, з. досвідчення, о. досвідченням, м. досвідченні, к. досвідчення