1. (діал.) Досовувати, допихати, допхнути щось кудись або до чогось.
2. (перен., діал.) Домовляти, доводити до кінця якусь справу чи розмову.
досувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Досовувати, допихати, допхнути щось кудись або до чогось.
2. (перен., діал.) Домовляти, доводити до кінця якусь справу чи розмову.
Відсутні