Досугий — заст. те ж саме, що досужний; такий, що має багато досугу, вільний від занять, праці.
досугий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Досугий — заст. те ж саме, що досужний; такий, що має багато досугу, вільний від занять, праці.
Відсутні