Словник Української Мови
Буква
1. Дістатися якогось місця, прибути кудись, долучитися до чогось (зазвичай після тривалого або важкого шляху).
2. Дійти до певного стану, рівня або ступеня розвитку; набути якихось якостей у результаті тривалої праці, зусиль.
3. (У пасивному стані) Стати зрілим, дозріти (про плоди, зерно тощо).
Приклад 1:
И что бла-женнѣе, как в толикой достигти душевной мир, чтоб уподобитесь шару, кой всіо однаков, куди ни покоти. Я тебѣ, друг мой, говорю, что нѣт сего божественнѣе и премудрѣе разсужденія, и вопію с твоим тезком, сей шар держащим: «Кто яко бог?» Ваш вседоброжелателній Григорій Сковорода.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”