1. Стрибаючи, досягти якогось місця або мети; дістатися кудись стрибками.
2. Дійти до якоїсь межі, границі в стрибках (наприклад, у спорті).
3. Перен., розм. З великими труднощами, ледве досягти чогось, дістатися кудись.
Словник Української Мови
Буква
1. Стрибаючи, досягти якогось місця або мети; дістатися кудись стрибками.
2. Дійти до якоїсь межі, границі в стрибках (наприклад, у спорті).
3. Перен., розм. З великими труднощами, ледве досягти чогось, дістатися кудись.
Приклад 1:
Сітка була повнісінька риби, й риба все велика, меншу двадцяти дюймів козаки вкидали назад у річку, риба вистрибувала з сітки й стрибала по берегу, величезні, двоаршинні щуки зіпали зубастими пащами, намагаючись дострибати до води. Рибалки били їх по голові довбнями.
— Франко Іван, “Мойсей”