достроковість

[dostrokoʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість або стан того, що відбувається, здійснюється або завершується раніше встановленого строку, терміну.

  2. (Юриспруденція) –

    У фінансовій та договірній практиці: можливість або право виконання зобов’язання (наприклад, повернення кредиту, розірвання договору) до настання обумовленої дати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. достроковість, р. достроковості, д. достроковості, з. достроковість, о. достроковістю, м. достроковості, к. достроковосте

Більше записів