1. Так, що відповідає дійсності, правді; безсумнівно, точно, правдиво.
2. (У логіці, теорії пізнання) Так, що має достатню обґрунтованість, підтверджену фактами або логічними доказами; об’єктивно.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що відповідає дійсності, правді; безсумнівно, точно, правдиво.
2. (У логіці, теорії пізнання) Так, що має достатню обґрунтованість, підтверджену фактами або логічними доказами; об’єктивно.
Приклад 1:
Князь Василь зупинився: першим у тім грізнім мальованім ряду на нього дивився князь Данило Г алицький… Князь Василь достовірно не знав, чи саме від Данила Галицького бере його рід початок. Але в тому, що якась гілка від князя Данила до нього йшла, князь Василь нітрохи не сумнівався, тому й почепив першим у галереї портрет саме Данила Галицького… Князь Данило дивився на свого нащадка князя Василя ще з того 1223-го року, коли об’єднані сили руських князів неподалік від Азовського моря на річці Калці були ущент розбиті татаро-монгольською ордою Чингісхана.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Хоч як це дивно, у найзагальніших рисах споконвічне смертельне протистояння невротиків і психопатів достовірно показане в безнадійному голлівудському бойовику «Alien vs Predator» (Чужий проти Хижака). Гадаю, хто з них хто, уточнювати вже непотрібно.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Походження макаронів (по-італійськи – pasta) – достовірно невідомо. Деякі кажуть, що їх “винайшли” у Китаї, а до Італії їх привіз Марко Поло у ХІІІ ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”