достава

1. (діал.) Дія за значенням дієслова доставати; процес отримання, добування чогось.

2. (діал., заст.) Те, що достали, добули; здобич, видобуток.

3. (власна назва, іст.) Назва одного з видів давньої писемної та обчислювальної техніки на Русі, дерев’яної чи кістяної планки з зарубками для фіксації боргів, податків тощо (також відома як “бирка”, “доставачка”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |