Значення
- (Ботаніка) –
Процес набуття повної стиглості, дозрівання (переважно про плоди, злаки).
- (Література) –
(перен.) Досягнення повного розвитку, завершеності в чому-небудь (про ідею, задум, творчий замісел тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доспівання, р. доспівання, д. доспіванню, з. доспівання, о. доспіванням, м. доспіванні, к. доспівання