1. Стан досягнення повної зрілості, готовності; завершальний етап розвитку або формування чогось (наприклад, плоду, ідеї, процесу).
2. У переносному значенні — повна сформованість, досконалість у професійному, творчому або моральному плані.
доспілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |