Древослів

Словник Української Мови

доскональність

[doskonɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що є досконалим; висока міра завершеності, бездоганності, витонченості або повноти.

  2. (Філософія) –

    Докладність, ретельність, фундаментальність у вивченні, розробці чи виконанні чого-небудь; вичерпність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доскональність, р. доскональності, д. доскональності, з. доскональність, о. доскональністю, м. доскональності, к. доскональносте

Більше записів