Значення
- (Лінгвістика) –
(уживається як іменник у спеціалізованих контекстах, зокрема в лінгвістиці) Умовна назва для позначення звука, літери або графічного знака, що передає на письмі приголосний звук [д] (де).
- (Лінгвістика) –
(уживається як іменник у спеціалізованих контекстах) Назва самої літери “Д” або “д” в українському алфавіті як об’єкта мовлення чи абетки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доха, р. дохи, д. досі, з. доху, о. дохою, м. досі, к. дохо