Дошкульність — властивість за гострих, дошкульних речей, явищ або висловів; здатність уражати, зачіпати, різко критикувати, глузливо висміювати.
дошкульність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Дошкульність — властивість за гострих, дошкульних речей, явищ або висловів; здатність уражати, зачіпати, різко критикувати, глузливо висміювати.
Відсутні