дошка

1. Прямокутний, зазвичай тонкий плаский предмет із дерева, металу, пластику тощо, що використовується для різних господарських, будівельних чи інших цілей.

2. Плоский прямокутний предмет, призначений для письма, креплення оголошень, демонстрації інформації (наприклад, класна, оголошень, шахова).

3. Деталь меблів, спорядження, пристроїв, що має вигляд плаского прямокутного елемента (наприклад, стільниця, полиця, сидіння в лаві).

4. У комп’ютерній техніці — скорочена назва друкованої плати, основної плати комп’ютера (материнська плата).

5. У спорті — пристрій для серфінгу, віндсерфінгу, сноубордингу тощо.

6. Рідкісне, заст. Дошка для розпилювання деревини; колода.

Приклади вживання

Приклад 1:
15 березня 1935 Схрещення Об хмару хмара, мов об дошку дошка, ударить глухо, й небо затріщить. З лопати хмари сиплються дощі, немов пісок дзвінкий.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Частина мови: іменник (однина) |