Древослів

Словник Української Мови

дощувальник

[doʃt͡ʃuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

(Техніка) –
Технічний пристрій для штучного зрошення (поливу) сільськогосподарських культур, газонів тощо шляхом розпилення води під тиском у вигляді дощу; поливальна машина, спринклер.
(Релігія) –
Рідкісне, застаріле позначення людини, яка займається викликанням дощу (наприклад, знахаря, чаклуна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дощувальник, р. дощувальника, д. дощувальникові, з. дощувальника, о. дощувальником, м. дощувальникові, к. дощувальнику

Більше записів