дощовиця

[doʃt͡ʃoʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Рідка, розведена водою глина або мул, що утворюється під час дощу на дорогах, стежках; багно, калюжі.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про сильний, затяжний дощ; дощовина, дощівка.

  3. (Ботаніка) –

    Бот. Народна назва деяких рослин, зокрема пирію повзучого, який активно розростається після дощів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дощовиця, р. дощовиці, д. дощовиці, з. дощовицю, о. дощовицею, м. дощовиці, к. дощовице

Більше записів