Властивість або стан того, що викликає досаду; неприємність, прикрість.
досадність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що викликає досаду; неприємність, прикрість.
Відсутні