Значення
- (Біологія) –
(у біології, анатомії) Тип симетрії тіла або органу, при якому його структури розташовані вздовж двох основних осей — спинної (дорзальної) та черевної (вентральної), що характерно для більшості хребетних тварин і людини.
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) Властивість деяких плоских органів рослин (наприклад, листків), які мають чітко виражені верхню (дорзальну, адаксіальну) та нижню (вентральну, абаксіальну) сторони, що відрізняються будовою та функціями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дорзивентральність, р. дорзивентральності, д. дорзивентральності, з. дорзивентральність, о. дорзивентральністю, м. дорзивентральності, к. дорзивентральносте