1. (розм.) Намагатися отримати вигоду, користь від чогось; цінувати щось, ставитися до чогось як до цінного, важливого.
2. (заст.) Дорого коштувати, мати високу ціну; цінитися.
дорожитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дорожитися — розбігатися, розгалужуватись («а моя дорога, аді, стома стежками дорожитьси по полю»). Досягнути — також: дістати, дотягтись («досягніть з полиці бохоня»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |