доротея

[dorotɛjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Жіноче особове ім’я грецького походження (від Δωροθέα — “дар богів”), що вживається в українській антропоніміці.

  2. У літературі та мистецтві — персонаж, зокрема головна героїня роману “Майстер і Маргарита” Михайла Булгакова (Маргарита Миколаївна в дівоцтві носила це ім’я).

  3. Історична особа: Доротея (Дорота) Чорторийська (нар. бл. 1607) — українська шляхтянка, меценатка, фундаторка костелу в місті Жовква.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доротея, р. доротеї, д. доротеї, з. доротею, о. доротеєю, м. доротеї, к. доротеє

Більше записів