доросла

1. Жінка, яка досягла повної фізичної та психічної зрілості; повнолітня жінка.

2. (у звертанні або при позначенні ролі) Жінка, яка виконує обов’язки, пов’язані з доглядом, вихованням або наглядом за дітьми (на противагу дитині).

Приклади:

Приклад 1:
Вона не мучила мене граматикою (та я, очевидно, ще тоді й не доросла до граматики), а просто розмовляла зі мною, давала мені вчити напам’ять вірші й дитячі пісеньки (я й досі пам’ятаю дещо з цих пісеньок і уривки з віршів Беранже і Верлена в оригіналі). А головне — дуже багато мені читала (В. Гюґо, А. Доде, Р. Роллан та ін.)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Марченко похитав головою, наче й справдi перед ним стояла не доросла жiнка, а маленька дiвчинка, i промовив: — Ах, яка ви невгомонна! — промовив вiн.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
I як пiкантно, що я вже тьотя i що в мене така доросла племiнниця… Тобi, здається, двадцять три? — I ти вгадала!
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”