1. Дуже цінний, що має велику матеріальну або духовну вартість; коштовний.
2. Про дорогі метали, камені та вироби з них: що має високу ринкову цінність; коштовний.
3. Перен. Дуже важливий, необхідний, незамінний; найдорожчий, найдорогоцінніший.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже цінний, що має велику матеріальну або духовну вартість; коштовний.
2. Про дорогі метали, камені та вироби з них: що має високу ринкову цінність; коштовний.
3. Перен. Дуже важливий, необхідний, незамінний; найдорожчий, найдорогоцінніший.
Приклад 1:
Вона-бо везла «хліб» або, може, й «морозиво» і не мусила квапитися, щоб не розтрясти дорогоцінний крам. Андрій чув вухом, як в коридорчику човгав чобітьми наглядач.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Взагалі археологічний матеріал для Східної Європи поки що такий іще бідний, а що важніше — в переважній часті так лихо спрепарований, що увага дослідників передовсім мусить бути звернена не так на роблення далеких виводів, як на уліпшення методів і системи досліду, бо ні в одній, мабуть, іншій сфері ненауковість досліду не являється таким непростимим і непоправним гріхом, як, власне, в археології: справедливо підносили, що тимчасом як лихо описані монументальні чи писані пам’ятки можуть бути з часом описані чи видані ліпше дальшими дослідниками, а недокладна обсервація або хімічний аналіз можуть бути заступлені ліпшими — недокладно переведена розкопка безповоротно нищить дорогоцінний і може бути — одинокий в своїм роді матеріал, даючи замість цінного факту з історії людської культури малоцінні bibelots[22]. Спеціально в справі змін культурних форм і обрядів треба все пам’ятати — з одного боку, що від неолітичної доби (досить пізньої, з другої половини її, коли ми вперше маємо багатший археологічний матеріал) і аж до гунського находу ми не маємо вповні виразних безсумнівних вказівок — чи історичних, чи археологічних — на якусь масову вповні чужорідну міграцію в Східній Європі.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”