1. Дуже цінна річ, особливо вироби з дорогоцінних металів, коштовного каміння тощо; коштовність.
2. Властивість за значенням прикметника “дорогоцінний”; висока цінність, коштовність.
дорогоцінність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Десять тисяч разів шкодую, що я не в змозі провести за поріг свого дому вашу Гетьманську Дорогоцінність сам! Нуззетогли надпив із цеберка першим і передав його Наливайкові.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |