дормез

1. (від фр. dormeuse — «сонна, спляча») — закрита карета, пристосована для подорожей із зручними сидіннями, які трансформуються в ліжко, що дозволяло пасажирам спати під час тривалої їзди; поширена в Європі у XVIII–XIX століттях.

2. (переносне значення, застаріле) — великий, дуже місткий дорожній екіпаж або вагон, обладнаний для ночівлі.

Приклади:

Приклад 1:
Я таки вкинула в свій дормез новий віник з нехворощі. І Лекерія Петрівна справді десь налапала під козлами нового віника й кинула наймитові на руки, на перину.
— Самчук Улас, “Марія”