Значення
-
Представник однієї з основних груп давньогрецьких племен, що заселили Пелопоннес, Крит, Родос та південно-західну Малу Азію, носій діалекту дорійської (дорійської) групи.
-
Музичний лад (звукоряд) у давньогрецькій музичній системі, що характеризувався, за уявленнями греків, суворістю та мужністю; у середньовічній та пізнішій європейській музичній теорії — один із церковних ладів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дорій, р. дорія, д. дорієві, з. дорія, о. дорієм, м. дорієві, к. дорію