дорій

1. Представник однієї з основних груп давньогрецьких племен, що заселили Пелопоннес, Крит, Родос та південно-західну Малу Азію, носій діалекту дорійської (дорійської) групи.

2. Музичний лад (звукоряд) у давньогрецькій музичній системі, що характеризувався, за уявленнями греків, суворістю та мужністю; у середньовічній та пізнішій європейській музичній теорії — один із церковних ладів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |