Значення
- (Лінгвістика) –
Відповідність певним умовам, обставинам, місцю або часу; своєчасність, умілість, придатність.
- (Філософія) –
У логіці та філософії — властивість висловлювання або думки бути логічно обґрунтованим, відповідати істині та контексту обговорення.
- (Лінгвістика) –
У мовленнєвій практиці — комунікативна якість мови, що полягає у відповідності мовних засобів цілі, ситуації, умовам спілкування та стилістичним нормам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доречність, р. доречності, д. доречності, з. доречність, о. доречністю, м. доречності, к. доречносте