доречність

[dorɛt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Відповідність певним умовам, обставинам, місцю або часу; своєчасність, умілість, придатність.

  2. (Філософія) –

    У логіці та філософії — властивість висловлювання або думки бути логічно обґрунтованим, відповідати істині та контексту обговорення.

  3. (Лінгвістика) –

    У мовленнєвій практиці — комунікативна якість мови, що полягає у відповідності мовних засобів цілі, ситуації, умовам спілкування та стилістичним нормам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доречність, р. доречності, д. доречності, з. доречність, о. доречністю, м. доречності, к. доречносте

Більше записів