доразу

1. Відразу, негайно, без вагань чи затримки.

2. (Уживається для посилення) Зовсім, цілком, абсолютно.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бува там, у громад і, якесь знаття потайне, що прочува є непевну правду доразу. Бозна-звідки, бозна від кого першого, а в ізьметься й об ійде скр ізь; так і се; не знать, зв ідки і ким пронеслося, що в Павла у хат і недобре… «Люди говорять», — кожне промовляло, «Од людей на миру чули ».
— Невідомий автор, “021 Chornokril”

Частина мови: прислівник () |