дорадник

[dorɑdnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Особа, яка дає поради, надає консультації з певних питань; консультант, радник.

  2. (Юриспруденція) –

    У системі державної служби України: посада в органах виконавчої влади, а також особа, яка обіймає таку посаду, завданням якої є аналітична, консультативна та організаційна діяльність для забезпечення виконання повноважень керівника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дорадник, р. дорадника, д. дорадникові, з. дорадника, о. дорадником, м. дорадникові, к. дораднику

Більше записів