1. Призначений для надання порад, обговорення питань або вироблення рекомендацій, але не має повноважень для остаточного рішення чи виконавчої влади.
2. Такий, що містить у собі поради, рекомендації щодо певних дій.
дорадчий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
[8] «Орудний дорадчий» (лат.) — відмінок латинської мови, який в українській мові не існує.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |