З бажанням дізнатися щось, виявити суть чогось; цікавлячись, вивчаючи, ставлячи питання.
допитливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ми опинилися, та й уже зовсім, мабуть, знатуралізувалися в стороні напівгрецькій, де, самі кажете — ніхто не знає, чим одрізняється «молодий парубок» од «молодого жеребця»… Професор допитливо подивився на Шмідта. Той помовчав та й з лінивою іронією протяг далі: — А вже давненько один із гуманістів, або, може, Валькенаріус, або взагалі хтось із нових латинщиків, встановив був закон: Omne animal post coitum triste est[18].
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
І Петрова допитливо подивилася на Лаговського. Той, щоб виминути точної, простої одповіді, перебив її: — Вони мені дуже багато добра вчинили.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |