допитливість

[dopɪtlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість людини, що виражається в активному бажанні пізнавати навколишній світ, отримувати нові знання, ставити питання та з’ясовувати причини явищ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. допитливість, р. допитливості, д. допитливості, з. допитливість, о. допитливістю, м. допитливості, к. допитливосте

Більше записів