1. Отримати відповідь на свої запитання, довідавшись про щось в результаті наполегливого розпитування.
2. (у пасивній формі, “допитатися”) Піддатися допиту, бути допитаним (офіційно або в широкому значенні).
Словник Української Мови
Буква
1. Отримати відповідь на свої запитання, довідавшись про щось в результаті наполегливого розпитування.
2. (у пасивній формі, “допитатися”) Піддатися допиту, бути допитаним (офіційно або в широкому значенні).
Приклад 1:
Різні фантастичні думки приходили мені в голову: телеграфувати до тата, піти на поліцію і допитатися самій до Генрисевих родичів. Але я була немов зламана непевністю.
— Франко Іван, “Мойсей”