допитаний

[dopɪtɑnɪj] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Який зазнав допиту, відповів на запитання під час офіційного чи службового опитування.

  2. (У пасивній конструкції) Про кого (що) отримано відомості, з’ясовано щось у результаті розпитування, дослідження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. допитаний, р. допитаного, д. допитаному, з. допитаного, о. допитаним, м. допитанім, к. допитаний

Більше записів