Приклад 1:
І що ті шмони й допит?! Не вірю в будень, побут, клопіт — В мізерію, дрібнішу тлі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
VII І на третій день не покликано Андрія на допит. Не покликано й знов… Далі Андрій збився з рахунку, котрий день «п’ятий, а котрий десятий — все змішалося в суцільну кашу, чадний, тяжкий сон, фантастичне марево, в якому не було ані початку, ані кінця, марево, зіткане з «валетів в замок» і «валетів в йолочку», «повєрок», гримання засувів, криків десь і гудіння машин, ходіння голяком «на оправку», пайок хліба, блощиць, снів сидя, снів лежачи, снів на одній нозі, нічних сонних візій реальної дійсності, яка перевершувала найдикіші візії, чиряків, безглуздого сміху, стогону й пригод Трьох мушкетерів, походеньок Тіля Уленшпігеля… Пригод Дон-Кіхота… І чекання, чекання.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 3:
Потiм повели до старшого лiкаря допит чинити. Юхим каже: — Нiчого не знаю.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
