Словник Української Мови
Буква
1. Дозволяти щось, давати дозвіл на щось, вважати можливим.
2. Припускати можливість чогось, брати до уваги як гіпотетичний варіант.
3. Включати до складу чогось, залучати до участі в чомусь (наприклад, до змагань).
4. Робити помилку, промах, неточність; помилятися.
5. У техніці — залишати певний зазор, інтервал або гранично можливе відхилення від норми.
Приклад 1:
Справді, як казав Шевченко, «серце болить, а розказувать треба…» Хоч би що було, хай би які зміни погоди чекали надворі, намагається не допускати думок «упоперек» — хвороба задавнена і практично невиліковна… Запис від 17.10.1961: «Відкриває XXII з’їзд Хрущов. Яке піднесення!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Чутки про це слід розпускати помалу, інформація повинна просочуватися гомеопатичними дозами, інтригувати й допускати інтерпретації. Спочатку вистачить певний час з’являтися в публічних місцях із забинтованим пальцем.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”