Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційний документ або дозвіл, що надає право ввійти, увійти кудись, взяти участь у чомусь або отримати доступ до чогось.
- (Техніка) –
Технічний термін у виробництві та інженерії: гранично допустиме відхилення розміру, маси або іншого параметра виробу від номінального (зазначеного в кресленні, технічних умовах).
- (Юриспруденція) –
Дозвіл на відвідування певного заходу, установи або об’єкта, що видається особі, яка не є його постійним відвідувачем або працівником.
- (Освіта) –
У професійній освіті: короткочасна форма підвищення кваліфікації, затверджений курс навчання для отримання права виконувати певні роботи (наприклад, допуск з електробезпеки).
- (Історія) –
Застаріле: прийняття, введення в коло, середовище; доступ.
Правопис та відмінювання
н. допуск, р. допуску, д. допускові, з. допуск, о. допуском, м. допускові, к. допуску