допущений

1. Який отримав дозвіл на участь у чомусь, доступ до чогось або право займати певну посаду, виконувати певні обов’язки (зазвичай після перевірки, випробувань або відбору).

2. Який визнаний відповідним певним вимогам, нормам або стандартам і може бути використаний, застосований.

3. У фразеологізмі “допущений до тіла”: який має близькі, довірливі стосунки з кимось, доступ до особистого простору чи інформації.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якщо хто-небудь, допущений до святинь красних муз, не-досить від них почерпнув, лише, як кажуть, краями вуст вкусив від цієї дійсної мудрості, така людина, принаймні, не може не бути скромною. І це не дивно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |