доповнювання

[dopoʋnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “доповнювати”; надання чого-небудь додатково для повноти, збільшення кількості або покращення якості.

  2. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: другорядний член речення, який позначає предмет, на який спрямована дія або який виражає відношення до інших предметів, ознак, дій (відповідає на питання непрямих відмінків).

  3. (Математика) –

    У математиці: операція або об’єкт, що є додатковим по відношенню до основного, наприклад, доповнення множини, кутів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доповнювання, р. доповнювання, д. доповнюванню, з. доповнювання, о. доповнюванням, м. доповнюванні, к. доповнювання

Більше записів