1. Дія за значенням дієслова “доповнювати”; надання чого-небудь додатково для повноти, збільшення кількості або покращення якості.
2. У мовознавстві: другорядний член речення, який позначає предмет, на який спрямована дія або який виражає відношення до інших предметів, ознак, дій (відповідає на питання непрямих відмінків).
3. У математиці: операція або об’єкт, що є додатковим по відношенню до основного, наприклад, доповнення множини, кутів тощо.