1. Який служить для доповнення, розширення чогось; додатковий, супутній.
2. У мовознавстві: що виражає об’єкт дії або стан, на який переходить дія від суб’єкта; відносний до доповнення (напр., доповнювальне значення відмінка).
доповнювальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |