доповняльність

Значення

1. (Математика) –

   (у логіці та математиці) Властивість двох елементів, понять або множин, які взаємно доповнюють одне одного до цілого; взаємна доповнюваність.

2. (Біологія) –

   (у біохімії та молекулярній біології) Властивість нуклеотидних послідовностей ДНК або РНК утворювати стійкі комплементарні зв’язки між азотистими основами (аденін з тиміном або урацилом, гуанін з цитозином), що є основою реплікації, транскрипції та інших ключових біологічних процесів.

3. (Лінгвістика) –

   (у лінгвістиці) Синтаксичний зв’язок, при якому один компонент виражає об’єкт, на який спрямована дія, або інше відношення, що уточнює значення головного слова (дієслова, прикметника, іменника); відношення між доповненням та іншими членами речення.

4. (Філософія) –

   (загальне) Взаємозв’язок, при якому одне явище, поняття або об’єкт служить природним і необхідним доповненням до іншого, утворюючи з ним завершену цілісність.

Правопис та відмінювання