доповнення

[dopoʋnɛnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямовано дію або який є результатом дії, та відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?).

  2. (Математика) –

    У логіці та математиці: частина, яку потрібно додати до чогось, щоб утворити ціле або завершити певну сукупність.

  3. (Література) –

    Текст, інформація або матеріал, що додається до основного змісту чогось (книги, документу, доповіді тощо) для його розширення, уточнення або оновлення.

  4. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «доповнити»; процес додавання чого-небудь до вже існуючого для збільшення кількості, покращення якості або надання завершеності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доповнення, р. доповнення, д. доповненню, з. доповнення, о. доповненням, м. доповненні, к. доповнення

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів