Значення
- (Юриспруденція) –
Додаткове означення, уточнення, яке розширює або конкретизує попереднє визначення, зазвичай у правових, офіційних документах або наукових текстах.
- (Лінгвістика) –
У логіці та лінгвістиці — другий, більш конкретний означувач, що йде за загальним означенням і звужує його обсяг.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доозначення, р. доозначення, д. доозначенню, з. доозначення, о. доозначенням, м. доозначенні, к. доозначення