доозначення

1. Додаткове означення, уточнення, яке розширює або конкретизує попереднє визначення, зазвичай у правових, офіційних документах або наукових текстах.

2. У логіці та лінгвістиці — другий, більш конкретний означувач, що йде за загальним означенням і звужує його обсяг.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |